(оригінальний текст, опублікована версія: "Наше слово", - 35, 2017-08-27, http://www.nasze-slowo.pl/perestupiti-strah/)
«Червоний» – історичний
бойовик, Україна – 2017, 110 хв.
Я зрозуміла, що заплачу,
коли вони співатимуть: «А ми тую червону калину підіймемо…», ще переглядаючи
трейлер, незважаючи, яким буде цей фільм. «Червоний», який заповідався бути якраз
несентиментальним і чоловічим, став українською кінопрем’єрою до Дня незалежності й, першою
ластівкою з 13-ти нових стрічок, знятих з підтримкою Держкіно, які з’являться
на широких екранах до кінця цього року. «Червоний» - екранізація однойменного
роману Андрія Кокотюхи, який і став сценаристом цього фільму. Фактично, тут ми
бачимо тільки фрагмент з книжки. Конденсат екшену зі спробою подарувати на
свято українського героя-переможця. До слова, режисер фільму висловлював охоту
показати свою роботу в Польщі й, просив зацікавлених звертатись до продюсерів
та запрошувати.
Данило Червоний – збірний
образ незламного бійця. Воїн УПА, який організовує повстання і втечу з табору
ГУЛАГу. Микола Береза – директор і актор Львівського академічного театру імені
Леся Курбаса втілив на екрані його постать і став обличчям цього фільму зі
своїм фактурним, обрамленим кіношними шрамами, лицем. Він буде знаком. Він
незворушно вдивлятиметься в себе і, заплющуватиме очі перед величчю небес,
виконуючи свою місію. Червоний здатний не коритися й, вести за собою. Ми
фактично нічого не довідаємось про його минуле з цієї стрічки. Хтось безуспішно
шукатиме в інтернеті сліди історичної особи. Напевно, варто було б подати якусь
анотацію у титрах. Знімальна група планує створити трилогію й, взятися за
приквел і сиквел сьогоднішньої прем’єри, тобто – розповісти про події до та
після, але – де гарантія, що всі подивляться усі частини чи, прочитають книжку?
Сьогодні ми бачимо історичний
бойовик з українським переможцем. І, виглядає на те, що в такому фільмі та
герої є потреба. Як розповідає виконавець головної ролі Микола Береза, сценарист
Андрій Кокотюха та режисер стрічки Заза Буадзе (грузинський режисер, який вже
довший час проживає в Україні та, вважає, що це – наша спільна війна й, боротьба,
яка триває) неодноразово наголошували на ідеї фільму: вижити, перемогти та жити.
Заза Буадзе зізнається, що в одному вони з Андрієм Кокотюхою мали розбіжність
поглядів. Автор сценарію вважав, що «Червоний» має бути жорстким чоловічим
кіно, а режисер все ж приніс в ці: кров, піт, порох, вогонь, - поцілунок. В це
чоловіче пекло, де одна жінка – лікар Таміла (Любов Тищенко) – тремтливе,
налякане почуття, як тендітна трава, яка несміливо все ж проростає крізь сіру
суху землю. Кажуть, що актори, навіть, понесли його з кіно у своє життя. Любов
Тищенко і Олег Шульга – виконавець ролі льотчика Віктора Гурова – антипода
Данила Червоного (Миколи Берези), українця, який вірить у Сталіна і в те, що
радянська влада його порятує. В цьому екранізованому відрізку роману «Червоний»
головному героєві дісталась доволі статична картинка, образ ж Гурова має
розвиток й, відкриває глядачеві феноменального в нюансуванні актора Олега
Шульгу. В якийсь момент їхні почорнілі обличчя з побритими головами набувають
певної схожості. Два українця різного походження, з різними минулим. Чи є в них
точки перетину? Чи могли вони опинитися на місці один одного, якби так склалася
доля? Наче дволикий Янус ці двоє – відважний і відчайдушний лідер Червоний і,
боязкий, підневільний Гуров. Чи його змінюватиме кохання чи, приклад братерства
та - гідність потрохи розправлятиме його плечі та, вирішального кроку вона не
зробить. Можливо, це не дозволить куля, яка підкосить його ноги. Та відважність
і відчайдушність того самого українця наче переступить страх і підневільність в
собі, щоб рухатись далі. Данило Червоний останній раз гляне в очі українській
слабості в особі Віктора Гурова й, рушить далі, поборюючи колючі дроти й, кам’яні
гори до перемоги. В цьому фільмі українець – переможець. Й, цей День
незалежності настав, завдяки таким як він і, тому що у вирішальний момент ми
все ж переступаємо страх і підневільність. Завдяки тим, котрі збирались колом у
молитві, як у фільмі, а потім тихо заводили: «А ми тую червону калину
підіймемо…» Тому що краще впасти у леті, як один з героїв символічної сцени,
ніж плазувати по брудній землі.
Анастасія Канарська
Світлини авторки. Виконавець головної ролі Микола Береза та режисер фільму "Червоний" Заза Буадзе на допрем'єрному показі у Львові.
